Підтримка депутатами запропонованих Порошенком
змін до Конституції не дивує, адже Верховна Рада як була антиукраїнською, так і
є. Незначне число патріотів (аж ніяк не застрахованих від “скурвлювання”)
ситуації не міняє.
Натомість важливо відзначити інше — події
довкола голосування ще раз показали колоніальне становище нинішньої України і
вкотре розкрили справжнє обличчя Заходу.
Ще до голосування почали надходити
повідомлення, що на депутатів здійснюється шалений тиск збоку емісарів західних
держав. Згодом цю інформацію з подробицями підтвердили окремі депутати.
Дуже показово, що цього разу відзначилися у
першу чергу не Франція та Німеччина, котрі вже традиційно займають проросійську
позицію, а представниця США Вікторія Нуланд — офіційний уповноважений
Державного департаменту США у справах Європи та Євразії.
Ми стали свідками того, як, укотре начхавши на
формальний український суверенітет, західні держави підтримали російські
вимоги. Україна стала ще ближчою до остаточного юридичного закріплення Домбабве
і Лугандону як “гачка” для контролю збоку Москви.
Позиція провідних держав Євросоюзу була
зрозумілою і до цього: для них важливими у першу чергу є добросусідські
відносини з Путіном. А от США більш за все остаточно погодилися на наступну
угоду: повернення України у руки Москви в обмін на Сирію та Іран.
Але наразі хочеться підкреслити інше —
колоніальний статус України. Інтереси української нації у вирішенні поточного
військового конфлікту не враховуються. Натомість нашу долю за нас вирішують у
Москві, Вашингтоні, Брюсселі. Офіційний Київ такою ситуацією задоволений.
Основним предметом шантажу збоку Заходу стали
кредити МВФ. І це класична схема вирішення геополітичних питань! Нерідко
кредити просто нав'язувалися через агентів упливу. У випадку ж нинішньої
України, влада сама сидить на кредитній голці, адже збудувала таку країну, яка
є колонією не лише в політичному, але й у економічному сенсі. Корумпованість,
розкрадання держбюджету, зорієнтованість економіки на забезпечення інтересів
власників великого капіталу, нерозвинутість низки сфер економіки — усе це
сприяє колоніальному економічному становищу України. Представників влади, для яких
характерна логіка скоробагатьків, а не державних мужів, така ситуація цілком
задовольняє. Вони не мислять категоріями свободи і могутності держави — вони
мислять категорією власного прибутку у найкоротші терміни.
Парадоксальність ситуації полягає у тому, що
за останні півтора роки український народ заплатив за власний суверенітет
колосальну ціну вольовими зусиллями, жертовністю і власною кров'ю. Таким чином,
українські патріоти сьогодні, жертвуючи всім, що лиш мають, боронять
український суверенітет, а антинародна влада його розпродує. Така ситуація не
може тривати безкінечно. Вона повинна розв'язатися на користь або перших, або
других: або патріоти, що пройшли горнило Майдану та війни, революційною
боротьбою усунуть нинішню владу, або влада знищить патріотів, які “плентаються
їм під ногами”, заважаючи торгувати Україною (і йдеться не лише про політику, а
й про війну. Зараз про це ще рано говорити, але, як дасть Бог, суспільство ще
дізнається подробиці того, як добровольці на передовій своїм завзяттям зірвали
не один міжнародний “договорняк”).
Сьогодні, коли Україною за згодою державної
влади крутять наліво і направо, справжній український суверенітет
концентрується на сході — у кулях наших автоматів, у мінометних мінах, у
гранатах, у вилазках на ворожу територію наших ДРГ, у готовності вбивати
ворога, який топче нашу землю, не дивлячись на жодні Мінські домовленості. Із
носіїв цього суверенітету революційним шляхом має народитися нова держава!
