Михайло СТУСАНЕНКО
До Всеукраїнського об'єднання “Свобода” можна ставитися по-різному. Претензій до цієї партії є багато. Попри високу чисельність жертовних і дієвих патріотів, кадрова політика ВОС, м'яко кажучи, недосконала. Особливо це стосується Західної України (чого лиш вартий одіозний мер Тернополя Надал). Також викликає чимало питань “генеральна лінія” “Свободи” під час Майдану. Але, попри ці та інші негативні моменти, “Свобода” — це патріотична, державницька сила, що перебуває в опозиції до режиму Порошенка.
Зараз, скориставшись подіями 31 серпня, режим розпочав колосальну “травлю” ВОС. Лунають голоси про необхідність зняття її з реєстрації, масових арештів членства і т.д. Через своїх пригодованих посіпак режим навіть запускає тему заборони ВОС як терористичної організації.
Фактично, ми бачимо намагання режиму Порошенка знищити одну з опозиційних сил.
Тепер подивімось, що залишається.
“Правий сектор” задовго до подій 31 серпня є об'єктом атак з боку режиму. Те, що режим спробує остаточно розправитися з ним, не викликає сумнівів.
У Верховній Раді є ще певно число політиків, пов'язаних з одним із олігархів. Є ще “радикали”, які залюбки заробляють на власному радикалізмі. І все. Опозиції немає.
Хоч ні, є! Є так званий “Опозиційний блок”. Але в чому ж “опозиційність” цієї антидержавної і антиукраїнської структури? Фракція “Опозиційного блоку” разом із іншими перефарбованими регіоналами (“Партія Відродження” та “Воля народу”) дуже часто під час голосування проявляє солідарність із “Блоком Петра Порошенка”. Особливо показовим тут було голосування за путінські зміни до Конституції.
Насправді БПП і “Опоблок” разом з іншими ригами — це просто два крила сьогоднішнього режиму внутрішньої окупації. Просто Порошенко спекулює на патріотичних почуттях народу, а екс-регіонали намагаються використовувати проросійський електорат і грати на “шлункових інтересах” обивателя.
Зашморг диктатури Порошенка затягується. У перспективі — знищення будь-яких україноцентричних опозиційних сил за умов збереження проросійської “типу-опозиції”.
Що за таких умов робити патріотам? Не бути опозиціонерами — ставати революціонерами! Бути в опозиції до нинішнього режиму означає визнавати його легітимність і просто намагатися його якось “покращити”. Це непродуктивна позиція. Не можна виграти у шулера, граючи за його правилами. Тому вихід один — розгляд нинішнього режиму як нелегітимного і розгортання революційного спротиву. Інакше остаточно втратимо Україну!
Оригінал: banderivets.org.ua
